Записати речення,розставляючи пропущені букви та розділові знаки.
Біля кожного речення в дужках вказати вид складнопідрядного речення,підкреслити головні й другорядні члени речення, над кожним словом надписати частину мови ; накреслити схеми до кожного речення.
1.І вечірнє сонце вдарило раптом у наші вікна які зовсім (не)були зачинені вікон(н)ицями і поранило їх.
2.І (не)минуче впало так раптово що вже (не)стало ні турбот ні спогадів ні суєти.
3.Ще коли Косачі жили в н(Н)овоград* в(В)олинському мати вивезла Лесю з братом Михайлом у село Жаборицю щоб вони бли(щ,(жч)е пізнали народний побут та проймалися У(у)країнськими звичками.
4.Народ який через свою несвідомість перестає пл(и)(е)кати й захищати рідну мову стає на шлях самогубства.
5.Звуки рідної мови чує й сприймає дитина ще з колискової яку співає їй мати.
6.А ті іноземці що відвідали У(у)країну свого часу вказували на ніжність і м(и(е)лодійність у(У)країнської мови.
7.І якщо ми хоч(и)(е)мо щоб нас поважали у світі ми пови(н)(н)і бути собою.
8.Коли людина знає свої справжні позитивні риси і вади їй ле(г)(к)ше досягти успіху в будь(якій) роботі.
9.Люди яких люблять і шанують (не)обов"язково вродливі й (не)завжди ви(й)нятково розумні.
10.Я (не)можу зрозуміти тих людей які соромляться говорити (по) українськи які зн(и)(е)важливо ставляться до рідної мови.
Ответы на вопрос
Ответ:
1. І вечірнє сонце(підмет) вдарило(присудок) раптом у наші вікна, які зовсім не були(присудок) зачинені віконницями, і поранило(присудок) їх. (означальне)
2. І неминуче впало(присудок) так раптово, що вже не стало(присудок) ні турбот, ні спогадів, ні суєти. (обставинне)
3. Ще коли Косачі(підмет) жили(присудок) в Новоград-Волинському, мати(підмет) вивезла(присудок) Лесю з братом Михайлом у село Жаборицю, щоб вони(підмет) ближче пізнали(присудок) народний побут та проймалися(присудок) українськими звичками. (обставинне)
4. Народ(підмет), який через свою несвідомість перестає(присудок) плекати(присудок) й захищати(присудок) рідну мову, стає(присудок) на шлях самогубства. (означальне)
5. Звуки рідної мови чує(присудок) й сприймає(присудок) дитина(підмет) ще з колискової, яку співає їй мати. (означальне)
6. А ті іноземці(підмет), що відвідали(присудок) Україну свого часу, вказували(присудок) на ніжність і мелодійність української мови. (обставинне)
7. І якщо ми(підмет) хочемо(присудок), щоб нас поважали(присудок) у світі, ми(підмет) повинні(присудок) бути(присудок) собою. (обставинне)
8. Коли людина(підмет) знає(присудок) свої справжні позитивні риси і вади, їй легше досягти(присудок) успіху в будь-якій роботі. (обставинне)
9. Люди(підмет), яких люблять(присудок) і шанують(присудок), необов'язково вродливі й не завжди винятково розумні. (означальне)
10. Я(підмет) не можу(присудок) зрозуміти(присудок) тих людей, які соромляться(присудок) говорити(присудок) по-українськи, які зневажливо ставляться(присудок) до рідної мови. (означальне)