Українська мова, вопрос задал lelikb , 2 года назад

За заголовком і зачином скласти казку.

                                                         До далеких берегів

     Одного сонячного дня вартові мурашиного війська почули сигнал тривоги......

Ответы на вопрос

Ответил msydorchuk
13

До далеких берегів

     Одного сонячного дня вартові мурашиного війська почули сигнал тривоги. А вже за мить вітер із шаленою силою вдарив по листях дерев и вони погрозливо зашепотіли: гроза, гроза...

Мурахи миттю кинулися на захист домівки.

- Швидко! Тривога! Скоро буде злива!!!

- Треба встигнути задраїти шлюзи!

 

Усі розбіглися рятувати товаришів, заганяти в стойла тлю і ховати харч.

Тим часом військовий нападник на прізвисько Хромий Мураха безтурботно гойдався на гілці. Від сьогодні він став почесним пенсіонером. Ще вчора Мураха називався Шаленим.  З дитинства Мураха відрізнявся неорганізованістю та мав репутацію везучого шибайголови. Мабудь тому і  вчора попав під раздачу, майже загинув, проте Фортуна як завжди  не відвернулася від нього. То була славна бійка. В суперечці із Жуком-Рогачем Шалений Мураха втратив ногу. Але не життя!

 

Хромий так замилувався шепотінням листя, що не одразу почув тривожний сигнал. А коли схаменувся було вже пізно. Чорна хмара насунулась на сонце і з неба почали падати великі дощові краплі.

 

Хромий спочатку хотів щосили бігти додому. Але відсутність ноги значно уповільнила його. Він не встигав. Тоді Мураха з усієї сили вхопився за листячко і заплющив очі. "На все воля божа, тож нехай він вирішує: чи кульгати йому далі на цьму світи, або ж відійти в інший світ", - подумав Хромий і закляк від напруження. Як справжній воїн він прийняв цей бій.

Хромий Мураха не боявся смерті. Він знав, що коли є смерть - страху немає, а коли страшно - то значить ти ще живий!

 

На небі блимнула блискавка и через мить загрохотіло. Вітер зірвав листя з Хромим Мурахою і поніс на своїх крилах у височінь.

 

Скільки часу носило Мураху серед хмар він не зрозумів. Але коли усе вщухло і на небі знову з"явилося сонечко, Хромий Мураха плив посеред річки, міцно тримаючись за рятівний листок.

 

- Ну от,  доля знову до мене поблажлива і я пливу до далеких берегів, - встиг порадіти пригоді  Хромий Мураха...

Але в цю мить його помітив Карась. Він широко розкрив рота і проковтнув Хромого Мураху.

 

 

Новые вопросы