Прокометуйте рубаї Омара Хайяма Троянда вранішня ошатністю своєю Чарує солов”я, співця свого. Під нею Присядь у холодку, бо пелюстки ці вітер Зриватиме й тоді, як станемо землею. (даю 30 б.)
Ответы на вопрос
Ответ:
Ці рубаї Омара Хайяма прекрасно відображають його філософію насолоди життям і невизначеність природи. Давайте розглянемо кожний рядок:
Троянда вранішня ошатністю своєю:
Тут Хайям описує троянду, яка розцвітає вранці, і використовує слово "ошатність", щоб підкреслити її красу та ніжність.
Чарує солов”я, співця свого:
Автор стверджує, що ця троянда приваблює солов'я, свого співця, що може бути алегорією для природи, яка вражає і надихає.
Під нею Присядь у холодку, бо пелюстки ці вітер Зриватиме:
Автор радить сісти під троянду у холодному місці, щоб уникнути того, що вітер зірвете її квітки. Це може бути метафорою для того, як важливо цінувати моменти щастя і не дозволяти їм мимовільно розсипатися.
І тоді, як станемо землею:
Завершальний рядок натякає на неизбежність смерті, коли ми, як і троянда, станемо землею. Це знову повертає до теми переходу природи та круговороту життя.
В цих рубаї відчувається змішання поетичної краси і глибокого філософського підтексту, яке є характерним для багатьох творів Омара Хайяма.
Объяснение:
Інструкція "присядь у холодку, бо пелюстки ці вітер зриватиме" може вказувати на те, що вся ця краса та вразливість тимчасові, і потрібно цінувати миті, коли вони доступні, перед тим як час розвиватися, аналогічно тому, як вітер зриває пелюстки троянди.
Закінчення "і тоді, як станемо землею" може відсилати до вічного циклу природи та життя, нагадуючи про те, що все матеріальне повертається до землі, і природа продовжує свій невпинний рух.