Написати твір, яку ти уявляєш картину читаючи вірш "Васильки".
Допоможіть.
Даю 30 балів
Ответы на вопрос
Ответ:
На лузі, розтягнутій як нескінченний килим, виграшаному зеленим плющем, розцвітають васильки. Кожна долонька землі, наче палітра, пристосована для втілення чистих красок природи. Синє небо ллє своє світло, а трави грають вітром, розсипаючись хвилями.
Серед цього природного ансамблю, немовби вирваного з самої душі землі, розкривають свої латаття васильки. Синьо-фіолетові квіти, які ніжно приплющують свої пелюстки, створюють картину, що розчулює. Кожен василек – як крапля небесної роси, закоханої в теплу обійми землі.
Відгомін легкого вітру переплітається з шепітанням квітів, створюючи мелодію безмовного спілкування природи. Сонце, намагаючись залишити свій поцілунок на кожному васильку, освітлює їхню ніжну синь.
Літаючі бджоли та метелики обирають квіти василків для свого пастельного танцю. Золотистий пилок, як відтінки магії, танцює в повітрі, прикрашаючи літаючих художників природи.
Ця картина васильків – це не лише вірш про красу природи, але і відгук душі, яка відчуває ту невимовну гармонію, яку тільки природа може подарувати. І серед цієї безмежної луки васильків уявляєш, як кожна квітка – невеличка крапелька чистоти та радості великого світу.